Базовий компонент дошкільної освіти звертає увагу психологів та педагогів до таких важливих сторон розвитку дитини, як його гармонійна адаптація до нових умов життя та соціалізації.
Під час спілкування та взаємодії з оточенням відбувається засвоєння дитиною відповідної системи цінностей, норм національної та загальнолюдської культури. Крім цього, спілкування виконує важливу роль у виникненні та розвитку самопізання та самооцінки. Самооцінка відображає загальну атмосферу взаємин між усіма членами дитячого колективу.
Про розвиток особистості дитини свідчить зміна її активності в соціальній ситуації. Виготський Л.С. розглядав цей розвиток як своєрідні, специфічні для дошкільного віку, виняткові, єдині та неповторні взаємини з навколишньою дійсністю, насамперед соціальною, що містить систему стосунків, в яку дитина входить, як вона орієнтується у суспільних взаєминах і до яких галузей суспільного життя долучається.
У дошкільному віці закладаються основи соціальної компетентності дитини:
- вміння орієнтуватися у світі людей;
- здатність розуміти інших, їх потреби, особливості поведінки;
- вміння поважати людей, допомагати їм, турбуватися про них, обирати відповідні ситуації спілкування та спільної діяльності.
Соціально-компетентна дитина здатна відчувати своє місце в системі людських стосунків і адекватно поводитись.
Оскільки основою формування особистості дитини у дошкільному віці є її соціалізація, то пріорітетним завданням сучасного дошкільного закладу має стати формування соціального досвіду дитини: її вміння жити у злагоді з довкіллям, з людьми та з самим собою. Актуальність даної теми зумовлена сучасними тенденціями модернізації дошкільної освіти, стратегічні цілі якої визначенні Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти, державною національною програмою «Освіта», національною доктриною розвитку освіти, програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».
Наше суспільство живе сьогодні в доволі складних соціально-економічних умовах, що обумовлено зміною світосприйняття, переоцінкою цінностей, дизгармонізацією зв'язків особистості із суспільством. Відсутність власного життєвого досвіду дитини змушує її приймати ті правила, ті життєві орієнтири та пріоритети, які розповсюджені у світі дорослих.
З цього погляду необхідно продумати систему роботи, спрямовану на попередження можливого неблагополуччя в соціальному розвитку дитини. Результатом цієї роботи є програма «Формування основ соціальної компетентності дошкільника та профілактика порушень в емоційній сфері спілкування».
Програма спрямованна на формування моральної поведінки, що орієнтована на іншу людину, її цінності та значимість, створення сприятливих умов для зміцнення соціального здоров'я, збереження та розвиток соціального «Я» дитини протягом всього дошкільного дитинства.
Мета програми – формування основ соціального досвіду дитини: свідомого ставлення до себе як вільної, самостійної особистості, вміння жити в злагоді з довкіллям, іншими людьми та самим собою.
Основні завдання програми:
- набуття соціального досвіду дитини, який дасть їй змогу в майбутньому правильно відноситися до будь-яких змін у житті;
- формування позитивної «Я-концепції», системи знань про себе: свої емоції, почуття, риси характеру, здібності, чесноти, нахили та інтереси;
- формування норм гуманістичної моралі та культури взаємовідносин з однолітками та дорослими;
- збагачення та розширення емоційно-вольової та комунікативної сфер;
- виховання доброзичливого ставлення дітей до навколишнього світу, емоційної чутливості до почуттів інших людей;
- сприяння розвитку уяви, творчих проявів, радості від реалізації своїх задумів і бажань.
Структура занять:
1. Організаційна частина – хвилинка вітання, створення позитивної мотивації та позитивного емоційного фону.
2. Основна частина – етичні бесіди, рольове програвання ситуації, складання творчих розповідей, пізнавальні ігри, вправи на самопізнання та самовиховання, творчі завдання, тематичне малювання, комунікативні ігри, вправи та етюди емоційного розвантаження: комплекс психогімнастики, комплекс дихальної гімнастики, релаксаційні вправи.
3. Заключна частина – рефлексія, церемонія прощання.
Структура програми:
- кількість занять – 17;
- заняття рекомендовано проводити 1 раз на тиждень;
- тривалість заняття – 25-30 хвилин;
- кількість дітей – 10 осіб.
Розраховано проведення занять з жовтня по травень. Очікуваний результат – через сплановану систему занять та ігрову діяльність можна навчити дітей почуватися комфортно поруч з іншими, а також допомогти оволодіти такими соціальними навиками як відповідати на поставлене запитання, висловлювати згоду (незгоду), свою думку, вибачатися й приймати вибачення, бути привітним, брати участь у спільній роботі, приходити на допомогу, вміти контактувати, розуміти і любити інших. Наявність таких вмінь дасть змогу в майбутньому творчо ставитися до будь-яких змін у житті.
Коментарi