Рекомендації музичним керівникам
сприяти вихованню у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я (фізичної, психічної, духовної й соціальної складових) як єдиного цілого, та розвивати здатність до "творення" власної тілесної організації в найбільш прийнятних для кожної конкретної дитини формах;
враховувати статеві особливості хлопчиків і дівчаток та здійснювати статеве виховання як важливу складову цілісного виховного процесу;
сприяти розвитку творчих здібностей дітей – підтримувати й стимулювати їх прагнення робити на власний розсуд, по-своєму, виявляти оригінальність. Створити сприятливі умови для розвитку креативності на основі врахування індивідуальних інтересів та переваг, довірчих форм спілкування з дитиною, надання їй права на вільний вибір, відсутність жорсткої регламентованості буття, актуалізація саморозвитку дошкільника;
урізноманітнити форми організації освітнього процесу, та орієнтувати його на повернення первинного значення слову "заняття" як цікавого, змістовного, корисного для розвитку дитини;
впроваджувати інтегрований підхід в систему виховання і навчання дошкільників з метою формування цілісної картини світу;
впровадити діалогічний стиль взаємодії педагога і дитини;
забезпечити створення розвивального середовища, що складається з предметного, психологічного, морального і соціального середовищ і є необхідним для повноцінного розвитку особистості.
Основні етапи творчого процесу:
- поява у дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми);
- виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;
- виділення значущих для успішного розв'язання проблеми елементів, диференціація головного та другорядного;
- усвідомлення проблеми;
- формулювання гіпотези;
- пошук і знаходження рішення.
У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, вихователь тим самим виховує в старших дошкільнят інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, ризикувати без шкоди здоров'ю, не боятися помилитися.
Приклади завдань творчого характеру
- Обери ілюстрацію, яка сподобалася. Спробуй поставити до неї якомога більше запитань, зробити припущення щодо ймовірних причин і наслідків зображеного, придумати якомога більше цікавих і незвичних способів зміни зображеної ситуації.
- Знайди якомога більше можливостей цікавого та незвичного використання відомого побутового предмета (наприклад, пластикової пляшки), зроби якомога більше здогадок щодо можливих наслідків незвичного використання.
- Наклей на аркуш паперу фігуру неправильної форми, яку ти вирізав з кольорового паперу. На її основі створи оригінальну картину.
- Намалюй якомога більше предметів на основі прямих ліній (кругів...).
Аналогічно запропонованим можна придумати багато цікавинок, які, по-перше, допоможуть виробити в дітей смак до виконання творчих завдань; по-друге, привчать не боятися незвичного, по-третє, сприятимуть формуванню гнучкості, оригінальності мислення, ретельності у виконанні завдань.
Критерії правильної оцінки творчої активності
- Наскільки часто і вдало дитина продукує нові ідеї?
- Чи здатна самостійно їх використати?
- Чи завжди аналізує мету, засоби і способи її досягнення (чи частіше діє навпомацки, шляхом "спроб і помилок")?
- Як реагує на труднощі (мобілізується на їх подолання, дратується, звертається до інших по допомогу, кидає завдання незакінченим)?
- Чи здатний дошкільник на здорову міру ризику?
- Як саме в процесі виконання творчого завдання використовує відому та нову інформацію, чи перевіряє її надійність?
- Наскільки виважено приймає самостійні рішення?
- Використовує різні підходи в ході пошуку (чи діє одноманітно)?
- Чи здатна дитина більш-менш об'єктивно оцінити процес і результат розв'язання творчого завдання?
- Наскільки оригінальним є продукт її діяльності, чим він відрізняється від запропонованого зразка.
Якщо старший дошкільник часто, легко й охоче продукує конструктивні ідеї; здатний самостійно їх апробувати й застосувати; як правило, аналізує свої дії, прогнозує ймовірні їх наслідки; уникає одноманітного маніпулювання, урізноманітнює пошук рішення; ніколи не кидає розпочате на півдорозі, переважно самостійно долає труднощі; вміє зважено ризикувати, вдало використовувати відому інформацію й здобувати нову; приймає самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично оцінює результат своєї діяльності, об'єктивно визначає, яких зусиль він йому коштував (було важко чи ні); прагне виявити оригінальність, не схильний репродукувати зразок, можна вважати, що в такої дитини розвинені креативні здібності.
Якщо ж за окресленими вище характеристиками педагог не може оптимістично оцінити здатність дошкільника до творчої діяльності, варто визначити причини цього; розробити індивідуальну стратегію виховання і навчання такої дитини; частіше спонукати її фантазувати, прогнозувати, робити самостійні припущення та висновки, ризикувати. Важливо налагодити тісніші контакти з родиною такого вихованця, оскільки його залежність, скутість, невпевненість у собі, орієнтування на виконання розпоряджень дорослих – похідні родинних настанов.
Організовуючи життєдіяльність старших дошкільників у родині та в дошкільному закладі, слід сміливіше вдаватися до експериментування, дослідництва; надавати дитині право самостійно приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору. Слід пропонувати батькам конкретні прийоми та способи розвитку в дитини допитливості, здатності творчо переробляти життєві враження, збагачувати індивідуальний досвід, розширювати асоціативний ряд, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв'язувати нескладні життєві проблеми.
Доцільно звертати увагу батьків на подвійний характер творчої уяви. З одного боку, вона є основою творчості, з другого – може продукувати відрив від реальності, надмірну мрійливість, небажання докладати вольових зусиль. Тобто творча дитина може характеризуватися дорогоцінною здатністю реалізувати свої фантазії і мрії, досягати високих результатів у різних видах діяльності. А може відрізнятися замкненістю, заглибленням у себе, відмовою від розв'язання реальних життєвих завдань, особливо складних для неї.
Ось чому вкрай важливо допомогти батькам збалансувати схильність їх синів та доньок до творчої уяви із здатністю використовувати ЇЇ в реальному життя – в ігровій, предметно-практичній, пізнавальній, художній, комунікативній діяльності. Активна, конструктивна творчість має стати постійним супутником дитячої життєдіяльності в родині й дитячому садку. Це буде запорукою її компетентності, необхідної у сьогоднішньому житті гнучкості, та й з рештою – життєздатності.
Коментарi