МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

/Files/images/262746611.gif

Одним з пріоритетів державної політики в розвитку дошкільної освіти є рівний доступ до якісної освіти, який забезпечується дошкільними навчальними закладами та іншими формами здобуття дошкільної освіти.

Законом України від 06.07.2010 р. «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» передбачено обов'язковість дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку. Основною метою нововведення є створення рівних стартових умов для дітей п'ятирічного віку до майбутнього навчання в школі, формування шкільної зрілості.

Найпоширенішими формами здобуття дошкільної освіти дітьми п'ятирічного віку є: дошкільні навчальні заклади; групи короткотривалого перебування; групи при загальноосвітніх навчальних закладах, соціально-педагогічний патронат.

Групи при загальноосвітніх навчальних закладах. Перебування дітей 5-річного віку у групах при загальноосвітніх закладах організовуються, зазвичай, у населених пунктах, де відсутні дошкільні навчальні заклади. Як правило, групи працюють короткотривало, тому порядок їх функціонування визначається інструктивно-методичним листом «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах» (від 17.08.2005 р. № 1/9-431).

З дітьми можуть працювати як вихователі, так і вчителі загальноосвітніх закладів. За умови, коли з дітьми працює вчитель, можливе виникнення дисбалансу – штучного наближення життя дітей старшого дошкільного віку до шкільного, намагання вчителів перетворити групу в перший клас. Хочемо застерегти від формального розуміння вчителями, долученими до освіти п’ятирічних дітей, своїх завдань, підміни ними повноцінної дитячої життєдіяльності проведенням занять-уроків, використання в роботі суто шкільного інструментарію. Бажано забезпечити подальшу роботу з дітьми в початкових класах того педагога, який працював з ними впродовж року.

Планування, організація та проведення навчально-виховної роботи з дітьми 5-річного віку здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України, чинних програм з урахуванням умов розвивального предметного, природного, соціального середовища та потреб, інтересів, запитів, здібностей дітей./Files/images/uchitelnicca.jpg

В організації навчально-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку важливо забезпечити організовану життєдіяльність дітей спільно з дорослим у створеному для цього розвивальному просторі з обов’язковим включенням наступних видів дитячої діяльності:

· ігрової – шляхом проведення дидактичних, рухливих, будівельно-конструктивних, ігор-драматизацій тощо;

· навчально-пізнавальної – через заняття, спостереження та екскурсії, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;

· трудової – у формі індивідуальних і групових трудових доручень, чергувань, колективної праці та ін.;

· комунікативно-мовленнєвої – за допомогою спеціальних мовленнєвих занять, бесід, розмов на особистісні та спільні теми, створення й розв’язання певних ситуацій спілкування, індивідуальної роботи у повсякденному життя, цілеспрямованого залучення дітей до спілкування під час всіх форм організації життєдіяльності;

· художньої – через заняття з художньої праці, образотворчої, музичної, літературної діяльності та розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальну роботу та ін.;

· рухової – шляхом залучення до участі у заняттях з фізичної культури, плавання, музики, спортивних секцій та хореографічних гуртків, різних форм організації дитячої праці, рухливих ігор у повсякденному житті, фізкультурних свят, розваг, походів, ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, фізкультурних хвилинок, пауз та ін.

Не можна перетворювати навчально-пізнавальну діяльність 5-річних дошкільників на аналог шкільного поурочного навчання. Вона якісно відрізняється від шкільного навчання формами, методами і прийомами, засобами, стилем і рівнем взаємодії педагога з вихованцем, а не лише змістом, обсягом програмового матеріалу, рівнем вимог до дитини.

У групі 5-річок проводиться 2-3 заняття тривалістю 30-35 хвилин.

Тривалість занять може збільшуватись чи зменшуватись залежно від коливань інтересу, бажань, працездатності дітей, складності завдань тощо.

З метою унормування організованої навчально-пізнавальної діяльності, надання їй планового характеру та узгодження із загальним розпорядком дня варто розробити розпорядок проведення занять – тижневий перелік занять із різних змістових напрямів дошкільної освіти.

На відміну від сталого і, в цілому, непорушного розкладу уроків у школі розпорядок занять у дошкільному навчальному закладі має бути мобільним, динамічним, гнучким, таким, який можна оперативно змінити, відкоректувати прямо в ході навчально-виховного процесу, якщо того потребуватимуть конкретні обставини, непередбачені педагогом наперед при укладанні календарного плану. Орієнтовний тижневий розподіл занять може носити тимчасовий характер, оскільки педагоги можуть апробовувати його і періодично вносити необхідні корективи, зміни до нього.

Особливої уваги потребують діти 5-річного віку, які перебувають у різновіковій групі.

З метою створення оптимальних умов для формування життєвої компетентності дітей п’ятирічного віку в умовах різновікового колективу організовується одночасна форма організації педагогічної роботи, які сприятимуть урахуванню інтересів та можливостей дітей.Організація та проведення певного виду життєдіяльності для кожної вікової підгрупи здійснюється одночасно: одна з підгруп самостійно розпочинають фрагмент діяльності та од­ночасно чи майже одночасно закінчують. Зміст, фор­ми, послідовність і способи використання ігрового, дидактичного матеріалів, посібників – однакові у використанні. Педагог має майстерно варіювати, комбінувати види діяльності, щоб зберегти інтерес кожної дитини, кожної підгрупи до колектив­ної мети та способів її досягнення. До цієї форми організації не варто вдаватися часто, щоб зберегти й реалізувати право кожної дитини на вільну нерегламентовану діяльність;

Під час організації навчально-пізнавальної діяльності дітей у різновікових групах рекомендуємо проводити як спільні заняття для дітей всіх вікових підгруп, так і окремі заняття з кожною віковою підгрупою, що дасть можливість вихователю звернути увагу на дітей старшого дошкільного віку. Радимо використовувати наступні способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей:

1. Спільні заняття для кожної вікової підгрупи: спільні сфери життєдіяльності та лінії розвитку, але різні про­грамові завдання (мо­лод­ша підгрупа – малює один овоч за вибором, середня – овочі в корзині, старша – збір овочів на городі).

2. Спільні заняття для кожної вікової підгрупи: різні сфери життєдіяльності та лінії розвитку, різні про­грамові завдання (молодша – малювання, старша – математика).

3. Окремі заняття з кожною віковою підгрупою: вибір сфер життєдіяльності та ліній розвитку здійснюється педагогом відповідно до перспективного плану роботи.

Заняття першого типу є досить розповсюдженими серед прак­­­тиків. Але педагоги не завжди дотримуються дидактичних вимог щодо організації таких занять. Спостерігається не­вміння вихователів передбачити і забезпечити протягом за­нят­тя активність всіх дітей. Головною умовою подолання цих недоліків є проду­мування не лише спільної сфери життєдіяльності та лінії розвитку, а і йо­го ди­дак­­тичного змісту. На таких заняттях можуть бути різними теми, навіть різні ви­­ди діяльності (малювання, ліплення, аплікація) але основне на­вчальне завдання має бути спільним. Наприклад, діти мо­лод­шої групи – малюють дощик, середньої – хустинку, старшої – будинок. Спільним завданням буде: вчити проводити прямі лінії в різних напрямах.

Плануючи спільні заняття за однаковими сферами життєдіяльності та змістовими лініями, слід дотримуватися певних вимог і рекомендацій:

· одночасно з усіма підгрупами проводять лише такі заняття, на яких можна забезпечити дотримання організаційних та методич­­­них вимог до педагогічного процесу;

· бажано уникати ситуацій, коли складний для сприймання матеріал подається для всіх вікових підгруп. Важливо правильно виз­начити програмовий матеріал з погляду його сумісності, максимально наблизити вид діяльності (малювання, ліплення);

· матеріал, підготовлений до заняття, має містити спільні еле­мен­ти для дітей усіх підгруп, що дає змогу об’єднати вихо­ванців у проведенні ігор, відгадуванні загадок, виконанні певних завдань;

· одна з головних умов проведення спільного заняття – його чітке планування, регламентація кожного етапу;

· поетапна робота з дітьми різних вікових підгруп неможлива без організації їхньої самостійної діяльності на кожному занятті. Коли в одній групі подаються і закріплюються нові знання, вихованці інших груп можуть працювати самостійно;

· самостійні завдання продумуються та готуються педагогом заздалегідь і мають відповідати таким вимогам: активізувати розумову діяльність дітей; розвивати ініціативу; бути посильними для дітей і спиратися на раніше набуті знання; забезпечувати реалізацію принципу поступового ускладнення; враховувати особливості групи в цілому й окремих вихованців; бути різноманітними за формою і змістом; містити елементи новизни; мати відповідний ступінь труднощів для дітей кожного віку; достатня кількість роздаткового матеріалу з кожного розділу програми.

Багато залежить від того, як розпочинається заняття: одно­часно з усіма дітьми або поетапно з підгрупами. Відразу з усіма дітьми доречно розпочинати заняття на спільну тему (розгляд картин, читання художніх творів, ліплення за сюжетом казки то­що), тоді закінчення заняття буде поетапним. У тих випадках, ко­­ли пояснення має бути диференційованим, доцільним є поступовий початок заняття за схемою:

На заняттях із фізкультури диференціація здійснюється за рахунок збільшення дозування вправ, вимог до їх виконання, а також обладнання (для тренування в рівновазі даємо лави різної висоти тощо).

Вихователь різновікової групи не може обмежуватися про­ве­денням занять лише цього типу, оскільки для дітей різних ві­кових підгруп їх передбачено різну кількість протягом дня і тижня.

Важливою умовою розвитку дітей старшого дошкільного віку є залучення батьків до навчально-виховного процесу. Саме тому одним із напрямів діяльності закладів, де діти п’ятирічного віку здобувають дошкільну освіту, є розвиток педагогічної культури батьків, формування у них психолого-педагогічних, фізіолого-гігієнічних і правових знань, а також вироблення вмінь і навичок з виховання дітей.

Реалізація даного напряму роботи здійснюється через інди­відуальні, групові та колективні форми роботи. До індиві­дуальних та групових форм роботи відносяться бесіди, консуль­тації, відвідування сім’ї дитини, залучення батьків до виховної роботи в групі, доручення та ін. Колективні форми роботи – це батьківські збори, диспути, конференції, відкриті заняття, зустрічі за «круглим столом», семінари-практикуми, «дні відкритих дверей» тощо.

Таким чином, незалежно від того, де здобуватиме дошкільну освіту дитина п’ятирічного віку завдання освітян області створити сприятливі, комфортні умови для розвитку особисті дошкільника, формування в неї цілісної та реалістичної картини світу, ціннісного ставлення до природи, культури, людей, самої себе; сприяти становленню основ компетентності малюка.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.