Рекомендації музичним керівникам

/Files/images/66.gif

 сприяти вихованню у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я (фізичної, психічної, духовної й соціальної складових) як єдиного цілого, та розвивати здатність до "творення" власної тілесної організації в найбільш прийнятних для кожної конкретної дитини формах;

 враховувати статеві особливості хлопчиків і дівчаток та здійснювати статеве виховання як важливу складову цілісного виховного процесу;

 сприяти розвитку творчих здібностей дітей – підтримувати й стимулювати їх прагнення робити на власний розсуд, по-своєму, виявляти оригінальність. Створити сприятливі умови для розвитку креативності на основі врахування індивідуальних інтересів та переваг, довірчих форм спілкування з дитиною, надання їй права на вільний вибір, відсутність жорсткої регламентованості буття, актуалізація саморозвитку дошкільника;


 урізноманітнити форми організації освітнього процесу, та орієнтувати його на повернення первинного значення слову "заняття" як цікавого, змістовного, корисного для розвитку дитини;

 впроваджувати інтегрований підхід в систему виховання і навчання дошкільників з метою формування цілісної картини світу;

 впровадити діалогічний стиль взаємодії педагога і дитини;

 забезпечити створення розвивального середовища, що складається з предметного, психологічного, морального і соціального середовищ і є необхідним для повноцінного розвитку особистості.

/Files/images/6523cc80f3c1507129b512b2e0df05b9.gif





/Files/images/file_php_id=164102800097092eb625e2dbd32f97c6febf9edf01.gif/Files/images/6523cc80f3c1507129b512b2e0df05b9.gif

Основні етапи творчого процесу:

  • поява у дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми);
  • виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;
  • виділення значущих для успішного розв'язання проблеми елементів, диференціація головного та другорядного;
  • усвідомлення проблеми;
  • формулювання гіпотези;
  • пошук і знаходження рішення.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, вихователь тим самим виховує в старших дошкільнят інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, ризикувати без шкоди здоров'ю, не боятися помилитися.

Приклади завдань творчого характеру

  1. Обери ілюстрацію, яка сподобалася. Спробуй поставити до неї якомога більше запитань, зробити припущення щодо ймовірних причин і наслідків зображеного, придумати якомога більше цікавих і незвичних способів зміни зображеної ситуації.
  2. Знайди якомога більше можливостей цікавого та незвичного використання відомого побутового предмета (наприклад, пластикової пляшки), зроби якомога більше здогадок щодо можливих наслідків незвичного використання.
  3. Наклей на аркуш паперу фігуру неправильної форми, яку ти вирізав з кольорового паперу. На її основі створи оригінальну картину.
  4. Намалюй якомога більше предметів на основі прямих ліній (кругів...).

Аналогічно запропонованим можна придумати багато цікавинок, які, по-перше, допоможуть виробити в дітей смак до виконання творчих завдань; по-друге, привчать не боятися незвичного, по-третє, сприятимуть формуванню гнучкості, оригінальності мислення, ретельності у виконанні завдань.

Критерії правильної оцінки творчої активності

  1. Наскільки часто і вдало дитина продукує нові ідеї?
  2. Чи здатна самостійно їх використати?
  3. Чи завжди аналізує мету, засоби і способи її досягнення (чи частіше діє навпомацки, шляхом "спроб і помилок")?
  4. Як реагує на труднощі (мобілізується на їх подолання, дратується, звертається до інших по допомогу, кидає завдання незакінченим)?
  5. Чи здатний дошкільник на здорову міру ризику?
  6. Як саме в процесі виконання творчого завдання використовує відому та нову інформацію, чи перевіряє її надійність?
  7. Наскільки виважено приймає самостійні рішення?
  8. Використовує різні підходи в ході пошуку (чи діє одноманітно)?
  9. Чи здатна дитина більш-менш об'єктивно оцінити процес і результат розв'язання творчого завдання?
  10. Наскільки оригінальним є продукт її діяльності, чим він відрізняється від запропонованого зразка.

Якщо старший дошкільник часто, легко й охоче продукує конструктивні ідеї; здатний самостійно їх апробувати й застосувати; як правило, аналізує свої дії, прогнозує ймовірні їх наслідки; уникає одноманітного маніпулювання, урізноманітнює пошук рішення; ніколи не кидає розпочате на півдорозі, переважно самостійно долає труднощі; вміє зважено ризикувати, вдало використовувати відому інформацію й здобувати нову; приймає самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично оцінює результат своєї діяльності, об'єктивно визначає, яких зусиль він йому коштував (було важко чи ні); прагне виявити оригінальність, не схильний репродукувати зразок, можна вважати, що в такої дитини розвинені креативні здібності.

Якщо ж за окресленими вище характеристиками педагог не може оптимістично оцінити здатність дошкільника до творчої діяльності, варто визначити причини цього; розробити індивідуальну стратегію виховання і навчання такої дитини; частіше спонукати її фантазувати, прогнозувати, робити самостійні припущення та висновки, ризикувати. Важливо налагодити тісніші контакти з родиною такого вихованця, оскільки його залежність, скутість, невпевненість у собі, орієнтування на виконання розпоряджень дорослих – похідні родинних настанов.

Організовуючи життєдіяльність старших дошкільників у родині та в дошкільному закладі, слід сміливіше вдаватися до експериментування, дослідництва; надавати дитині право самостійно приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору. Слід пропонувати батькам конкретні прийоми та способи розвитку в дитини допитливості, здатності творчо переробляти життєві враження, збагачувати індивідуальний досвід, розширювати асоціативний ряд, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв'язувати нескладні життєві проблеми.

Доцільно звертати увагу батьків на подвійний характер творчої уяви. З одного боку, вона є основою творчості, з другого – може продукувати відрив від реальності, надмірну мрійливість, небажання докладати вольових зусиль. Тобто творча дитина може характеризуватися дорогоцінною здатністю реалізувати свої фантазії і мрії, досягати високих результатів у різних видах діяльності. А може відрізнятися замкненістю, заглибленням у себе, відмовою від розв'язання реальних життєвих завдань, особливо складних для неї.

Ось чому вкрай важливо допомогти батькам збалансувати схильність їх синів та доньок до творчої уяви із здатністю використовувати ЇЇ в реальному життя – в ігровій, предметно-практичній, пізнавальній, художній, комунікативній діяльності. Активна, конструктивна творчість має стати постійним супутником дитячої життєдіяльності в родині й дитячому садку. Це буде запорукою її компетентності, необхідної у сьогоднішньому житті гнучкості, та й з рештою – життєздатності.

/Files/images/9.jpg



Кiлькiсть переглядiв: 22

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.